Цифрові колекції
тестова версія
thumb

Діловодний архів Андрія Михалевича
Archive of Andrii Mykhalevych

Діловодний архів Андрія Михалевича
Із фондового зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс

Archive of Andrii Mykhalevych. From the fund collection of the National Museum of the History of Ukraine in theSecond World War. Memorial complex

У 2008р. архів Андрія Михалевича передала Рівненська обласна організація Всеукраїнського братства ОУН-УПА до музею, його стан наближався до критичного – сотні розпорошених, пошкоджених вологою, рукописних, машинописних і друкованих аркушів, часто зліплених між собою у суцільну паперову масу. Фактично тодішня назва архіву була умовною, оскільки й достовірних відомостей про самого «Коса» на той час не було виявлено. Нині в науковий обіг уведено 234 одиниці із цього унікального документального масиву, що вважається одним із вагомих поповнень джерелознавчої бази з вивчення українського визвольного руху 1940 – 1950-х рр.

Цікаво зауважити, що архів «Коса» заховали повстанці наприкінці 1940-х рр. на межі Ратнівського і Старовижівського районів Волинської області, а «розконсервували» за ініціативою Йосипа Шиманського в 1990р. Після того, як цей колишній станичний та деякі його односельці вилучили з бідона документальні матеріали, які торкалися їхньої долі чи членів родин, решту документів спеціально пошкоджували впродовж не одного року.
Первісна висококваліфікована та копітка праця музейних реставраторів над відновленням архіву тривала майже півтора року. За цей час більшість його унікальних реліквій (третина з них, на жаль, у фрагментах) була підготовлена для ретельного наукового опрацювання, аналізу, систематизації та подальших поглиблених наукових досліджень. Останнє, зокрема, стосується з’ясування достовірних відомостей про самого Андрія Михалевича (загинув у 1951р. у результаті спецоперації органів радянської держбезпеки).
Загальні хронологічні рамки цього масиву першоджерел охоплюють 1943 – 1950рр. За тематикою, видовою належністю та характером наявні матеріали архіву можна умовно розподілити на чотири основні групи:

 

нормативні матеріали «зверхників» (Головний провід ОУН, Головний осередок пропаганди ОУН, Головне командування УПА) – проекти рекомендацій, інструкції для складання звітної та поточної документації (1945 – 1947рр.);

особисті матеріали, а також звітна та поточна документація «Дениса, «13-го» (псевдо Андрія Михалевича на посаді провідника Старовижівського районного і надрайонного проводів, референта служби безпеки Ковельського окружного проводу ОУН) – конспекти, списки, зведення, характеристики, інформації, звіти, огляди (1946 – 1950рр.);

звітна документація «Денису», «13-му» від низового апарату Старовижівського районного і надрайонного проводів (1943 – 1947рр.);

вишкільні та популярні підпільні видання Головного командування УПА, Головного осередку пропаганди ОУН – листівки, брошури, газети (1943 – 1950рр.).

 

Колекція не містить матеріалів за підписом «Кос», тому що це псевдо Андрій Михалевич мав тоді, коли очолював одну з боївок Старовижівського району (тобто до 1946р.), а у глибокому запіллі (переважна більшість архіву) він діяв як «Денис», а потім як «13-й».
Приблизно на 70 % архів складався з матеріалів аналітико-інформативного характеру, більшість з яких представлена у вигляді різноманітних таблиць, а звіти про друк підпільної літератури ще й зашифровані. Для кращого розуміння складного перебігу суперечностей і драматизму українського націоналістичного підпілля варто звернути увагу на кілька найзмістовніших і найцікавіших презентованих джерел. Зокрема, фрагмент рукопису Андрія Михалевича з відомостями на 157 родин, депортованих у Сибір (припускаємо, що, можливо, й до Донбасу) в 1947 – 1948рр. Найстаршому із цієї когорти висланих – майже дев’яносто років, наймолодшому – рік. За неповними даними «Звіту нищення населення за період більшовицької окупації Старовижівського району» (про що уточнено «Денисом» у примітці), за період 1942 – 1947рр. «розстріляно більшовиками» – 79 осіб; «загинуло на фронті» – 159 осіб; «стало інвалідами» – 68 осіб; «зліквідовано» – 60 господарств; «вивезено на Сибір» – 15 родин (47 осіб). Склав «Денис» і «Листа», що містить перелік «вивезених на Сибір» його односельців (с. Замшани). Тут є відомості і про його рідних: «Родина Михалевичів: Йосип. VI.1945р., Сергій. XII.1945р., Матруна, Юхим, Гриць, Настя» (дід, батько, мати, сестри).
Робота над відновленням діловодного архіву Андрія Михалевича триває. Упродовж майже 10 років музейні реставратори відновлюють усе нові й нові документи. Одночасно продовжується і їхнє вивчення. 

In 2008 the Andrii Mykhalevych's archive was handed over by the Rivne Oblast Organization of the All-Ukrainian Brotherhood of OUN-UPA to the museum, and its state approached the critical one – the hundreds of scattered, damaged moisture, handwritten, typewritten and printed sheets, often intertwined with each other in a solid paper mass. In fact, then title of the archive was conditional, as reliable information about the “Kos” itself was not revealed at that time. Currently, the 234 units from this unique documentary array have been in scientific circulation, which is considered the one of the significant replenish of the source base for the study of the Ukrainian liberation movement of the 1940s-1950s. It is interesting to note that the archive of “Kos” was hidden by rebels in the late 1940's on the border of Ratnivskyi and Starovyzhivskyi districts of Volyn region, and “consecrated” on the initiative of Yosyp Shymanskyi in 1990.  After this former Cossack and some of his fellow villagers removed the documentary materials from metal can in which is talking about their fate or family members, and the rest of the documents have been specifically damaged for more than one year.

The original high-skilled and hard work of the museum restorers over the restoration of the archive lasted almost a year and a half. During this time, most of its unique relics (a third of them, unfortunately, in fragments) were prepared for a thorough scientific study, analysis, systematization and further in-depth scientific research. The latter, in particular, concerns the elucidation of reliable information about Andrii Mykhalevych himself (he died in 1951 as a result of a special operation of the organs of the Soviet state security). The general chronological framework of this array of primary sources covers 1943–1950's. By subject, type and character, the available archive materials can be divided into four main groups:

 

normative materials of the “leaders” (Main Provid of OUN, Main Propaganda Center of OUN, Main Command of UPA) – the draft recommendations, instructions for compilation of reporting and current documentation (1945 - 1947);

personal materials, as well as the reporting and current documentation of “Denys”, “13” (nickname Andrii Mykhalevych as the leader of the Starovyzhivskyi raionnyi and nadraionnyi provid, assistant of security services of Kovel okruzhnyi provid of OUN) – notes, lists, summaries, specifications, information, reports, reviews (1946 - 1950);

reporting documentation of “Denys”, “13” from the nyzovyi apparatus of Starovyzhivskyi raionnyi and nadraionnyi provid (1943–1947);

educational and popular underground publications of the Main Command of UPA, Main Propaganda Center of OUN – leaflets, brochures, newspapers (1943–1950).

 

The collection does not contain materials signed by “Kos”, because it was nickname of Andrii Mykhalevych when he headed one of the boivka of the Starovyzhivskyi district (that is, until 1946), and in the deep underground (the vast majority of the archive) he operated as “Denys”, and then as “13”. About 70% of the archive consisted of materials of analytical and informative nature, most of which are presented in the form of various tables, and reports on the typing of underground literature are also encrypted.

For a better understanding of the complex course of the contradictions and drama of the Ukrainian nationalist underground, it’s worth drawing attention to several of the most significant and most interesting presented sources.

In particular, a fragment of the manuscript of Andrii Mykhalevych with information on 157 families deported to Siberia (assume that, possibly, to the Donbas) in 1947–1948. The oldest of these cohorts who were sent, was almost ninety years old, and the youngest one – a year old. According to incomplete data of the “Report on the annihilation of the population during the period of the Bolshevik occupation of the Starovyzhivskyi district” (as specified by “Denys” in the note), for the period 1942–1947: 79 people were “shot by the Bolsheviks”; 159 people “were killed at he front”; 68 people “became disabled”; 60 farms “were eliminated”; 15 families (47 people) “were deported to Siberia”. It was composed by “Denys” and “Lysta”, which contains a list of their fellow villagers who were “deported to Siberia” (Zamshany village). Here is information about his relatives: “The family of Mykhalevych: “Yosyp. VI.1945, Serhii. XII.1945, Matruna, Yukhym, Hryts, Nastia”(grandfather, father, mother, sisters). The work on restoring of Andrii Mykhalevych's archive continues. For almost 10 years, the museum restorers have been restoring new and new documents. At the same time, continue to be explored.