Цифрові колекції
Об'єктів - 158
Східна околиця Печерська. 1930-ті

Eastern outskirts of the Pechersk district. 1930s

До початку німецько-радянської війни Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на східній околиці Печерська. Сім’я була переселена у зв’язку із планами спорудження Наводницького мосту через р. Дніпро. Омельченкиотримали земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та ...

Сура-Лея Езріль. 1940

Sura-Leia Ezril. 1940

Сура-Лея Езріль загинула в Бабиному Яру 29 вересня 1941 р. Її син, старший сержант Абрам Езріль, під час війни був заступником командира взводу аеродромно-технічної роти батальйону аеродромного обслуговування. Перебування в армії врятувало його від неминучої загибелі в Бабиному Яру

Sura-Leia Ezril was killed at Babyn Yar on September 29th, 1941. Her son, the Senior Sergeant Abram Ezril during the war was the Deputy of a Platoon Commander of the Technical Airfield Company of Airfield Service Battalion. The service in the army saved hi ...

Степан Сарабун. 1945

Stepan Sarabun. 1945

Разом зі своїми батьками під час нацистської окупації в рідному с. Кривче рятував від знищення єврейські родини. У 1944 мобілізований до Червоної армії. У 1945 – червонофлотець 280 бригади ППО Тихоокеанського флоту, учасник радянсько-японської війни. Демобілізувався в 1950. У 1995 Василь, Анастасія та Степан Сарабуни удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, together with his parents, he saved Jewish families in his native village of Kryvche. In 1944, he was drafted into the Red Army. In 1945 he served in ...

Сирецький концтабір. Загальний вигляд. м. Київ. 1943

Syrets concentration camp. A general view. Kyiv. 1943

В'язнів виводили на примусові роботи до Бабиного Яру, розвантажування душогубок, закопування тіл розстріляних тощо

The prisoners were taken out for forced labor to Babyn Yar for unloading gas chambers, burying of executed bodies, etc

Сидір Слободюк (копія). 1930-ті

Sydir Slobodiuk (copy). 1930s

Під час Другої світової війни Сидір Слободюк із дружиною Юстиною та дітьми переховував єврейську дівчинку-підлітка Софію Горштейн. 12 липня 1943 окупанти заарештували та стратили Сидора Тимофійовича за допомогу євреям. Софія вижила. У 1978 емігрувала в Ізраїль. У 1992 Сидір і Юстина Слободюки та їхня донька Марія Мосійчук (Слободюк) удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Sydir Slobodiuk and his wife Yustyna and their children hid a Jewish teenage girl, Sofiia Horshtein. On July 12, 1943, the occupants ...

Святкова хода членкинь бориславського осередку організації «Союзу українок». 1930-ті

Festive procession of members of Boryslav branch of the “Ukrainian Women’s Union”. 1930s

Напередодні Другої світової війни у промисловому м. Борислав вирувало громадсько-політичне, культурно-релігійне та соціальне життя. Тут активно діяли численні професійні, громадські, парамілітарні та спортивні організації, товариства, спілки, клуби й осередки політичних партій. Ганна Макар належала до «Союзу українок». Із приходом радянської влади в Західну Україну громадську організацію було заборонено. Ганна Макар – перша в першому ряду

On the eve of the Second World War, the socio-political, cultural-religious and social life was b ...

Роман Макар із дружиною Ганною та донькою Володимирою. 1943

Roman Makar with his wife Hanna and daughter Volodymyra. 1943

Роман і Ганна Макари жили в м. Борислав на Львівщині. Виховували доньку Володимиру та сина Ореста. У підвалі власного будинку обладнали сховок, де впродовж нацистської окупації переховували 13 євреїв. Серед урятованих – львівські лікарі Рита Браунер, Хана Брюненграбер, Елькан, Регіна та Рауль Хармеліни. Після війни всі емігрували до Австралії, однак підтримували зв’язки з рятівниками. У 2015 Роман і Ганна Макари удостоєні звання «Праведник народів світу»

Roman and Hanna Makar lived in Boryslav, Lviv region. They brought up their daugh ...

Родина Шулежків. 30.01.1926

The Shulezhko family. 30.01.1926

У 1920-х родина Шулежків проживала в с. Леськи на Черкащині. Батько родини, священнослужитель УАПЦ Федір Шулежко, був репресований. Це позначилося на подальшій долі всієї сім’ї. Із початком німецько-радянської війни його дружина Олександра Шулежко проживала в м. Черкаси. Після окупації міста нацистами вона організувала дитячий будинок для безпритульних дітей. Спочатку в ньому було десятеро дітей, восени 1942 кількість збільшилася до 102, із них 25 – діти євреїв, чиї батьки були розстріляні. Упродовж усієї окупації Олександра Шулежко рятувала єв ...

Родина Кобишів (копія). 1946

The Kobysh family (copy). 1946

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. Рідна тітка Галини, яка вижила під час Голокосту, пропонувала племінниці переїхати в м. Київ, але Галина звикла до прийомних батьків і проживала з ними до заміжжя. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. Halyna's aunt, who survive ...

Родина Герасимчуків. 1950-ті

The Herasymchuks family. 1950s

Павло та Любов Герасимчуки разом зі своїми дітьми Галиною, Клавдією та Миколою проживали в с. Шубків на Рівненщині. Під час нацистської окупації вони врятували єврейську сім’ю Хомутів із м. Тучин: Ісака, його дружину Поліну та 8-річну доньку Лауру. Старша донька Ханеле загинула під час ліквідації Тучинського гетто в 1942. Єврейська родина залишалася на обійсті волинських селян до кінця окупації, ховаючись в облаштованому сховку під підлогою в сіннику. У 1990 Павло та Любов Герасимчуки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання ...

Родина Андрієвських. 1949

The Andriievskyi family. 1949

Василь і Марія Андрієвські одружились у 1917. Займалися сільським господарством, виховували чотирьох дітей. У 1930-х родину було розкуркулено. Під час Другої світової війни подружжя переховувало на своєму обійсті єврейську родину Чмеликів. Упродовж 30 місяців восьмеро українців і п’ятеро євреїв жили під одним дахом у постійному страху бути викритими. У 2006 Маріюта Василя удостоєно звання «Праведник народів світу»

Vasyl and Mariia Andriievskyi got married in 1917. They were engaged in agriculture and brought up four children. In the 1 ...

Поліна та Григорій Цибульки. 2008

Polina and Hryhorii Tsybulko. 2008

Під час нацистської окупації Григорій Цибулько зі своїми батьками – Кіндратом і Софією – та батьками Поліни Озернюк (Цибулько) – Йосипом і Хівронією – переховував єврейську родину Ойберманів – Леонтія, Фаню та їхніх дітей, Юрія та Раїсу. Навесні 1942 р. Леонтій і Фаня Ойберман опинилися в робочому таборі в с. Доманівка. На початку 1944 р. Фаня Ойберман померла в таборі. Решта членів сім'ї дожили до звільнення регіону Червоною армією. Григорій Цибулько також врятував свого друга-однолітка Олександра Вікнянського. 27 грудня 2008 р. Яд Вашем удо ...

Подружжя Омельченків – Костянтин та Ольга. 1938

The Omelchenko Spouses – Kostiantyn and Olha. 1938

Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на Печерську. Напередодні німецько-радянської війни сім’я отримала земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час Омельченки мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та Ольга Омельченки удостоєні звання «Праведник народів світу». Також їм присвоєно звання «Праведник Б ...

Подружжя Ольга та Костянтин Омельченки. 1938

Olha and Kostiantyn Omelchenko. 1938

Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували ...

Подружжя Марчуків – Євтихій і Ганна (копія). 1940

The Marchuk Spouses – Yevtykhii and Hanna (copy). 1940

Євтихій і Ганна одружилися в 1934. Невдовзі Євтихій пішов служити до польського війська, звідки через три роки повернувся. У 1942 в сім’ї Марчуків уже було троє синів – Микола, Іван та Павло. У рідному с. Щитинська Воля на Волині Марчуки користувалися повагою односельців, товаришували з єврейською родиною Оремляндів. Під час нацистської окупації Марчуки врятували життя багатьом євреям, зокрема і членам цієї сім’ї. У 1996 Євтихій і Ганна Марчуки були удостоєні звання «Праведник народів світу»

Yevtykhii and Hanna got married in 1934. So ...

Письменник Анатолій Кузнєцов, автор роману «Бабин Яр», залишає автограф шанувальникам. 1960-ті

Writer of Babi Yar: A Document in the Form of a Novel Anatolii Kuznietsov is putting the signature for his fans. 1960s

12-річний киянин Анатолій Кузнєцов із початком нацистської окупації міста у вересні 1941р. став свідком трагічних подій, що відбувалися в окупованому Києві. Дитячі враження від пережитого за часів нацистської окупації стали основою відомого роману-документа «Бабин Яр», надрукованого в журналі «Юность» у 1966р. та брутально пошматованого радянською цензурою. У серпні 1969р., перебуваючи у вiдрядженнi в Лондоні, Кузнєцов попросив політичного притулку у Великобританії, де в 1970р. опублікував повний текст роману «Бабин Яр». Працював ведучим щотиж ...

Петро Філоненко. 1944

Petro Filonenko. 1944

На фронт потрапив у 11-річному віці, закінчивши лише 4 класи школи. Учасник боїв на теренах України, Білорусі, в Польщі, Угорщині, Чехословаччині. Перемогу зустрів у Берліні. Під час війни Петра двічі ледве не поховали живцем, а рідні – двічі отримували сповіщення про його загибель. Через чисельні поранення переніс 12 операцій. Інвалід 2 групи Лише в 1968 р. нагороджений медаллю «За відвагу»

He joined the front line when he was 11 years old, having finished only the 4th form. He took part in battles in Ukraine, Belarus, Poland, Hunga ...

Петро Ільницький із донькою Катериною. 1952

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna. 1952

Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

During the Second World War, the widower Petro Ilnytskyi and his five children rescued 16 Jews from ...

Петро Ільницький із донькою Катериною, зятем Володимиром та онуками. 1963

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna, son-in-law Volodymyr and grandchildren. 1963

Під час проживання на спецпоселенні. Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

While living in a special settlement. During the Second Worl ...

Панас Минюк (перший у першому ряду) з товаришами по службі. 1936

Panas Myniuk (first in the front row) with fellow officers. 1936

Панас та Василина Минюки мешкали з дітьми в м. Костопіль на Рівненщині. Під час нацистської окупації прихистили єврейського хлопчика Аріє Коплика, родина якого була розстріляна в серпні 1942 в гетто м. Березне. Українська сім’я переховувала йоговпродовж року. Таневдовзі була виказана окупаційній владі. Під час обшуку Аріє втік, а після війни емігрував до Ізраїлю, однак підтримував зв’язок зі своїми рятівниками. У 2014 Панас та Василина Минюки удостоєні звання «Праведник народів світу»

Panas and Vasylyna Myniuk lived with their childre ...