Цифрові колекції
Об'єктів - 158
Олексій Слободяник із дружиною Мотроною та сином Олександром. 1934

Oleksii Slobodianyk with his wife Motrona and his son Oleksandr. 1934

Слободяники мешкали в передмісті м. Бершадь на Вінниччині. Під час нацистської окупації врятували єврейку Двойру Гершенгоріну та її сина Давида – втікачів із Бершадського гетто. Олексій вів підпільну діяльність. У1943 приєднався до партизанського загону. Під час однієї з операцій зазнав поранення й невдовзі помер. У 1993 членів родини Слободяників удостоєно звання «Праведник народів світу»

The Slobodyanyk family lived in the suburbs of Bershad in Vinnytsia region. During the Nazi occupation, they rescued a Jewish Dvoira Hershenhorina ...

Олексій Лазуренко. 1941

Oleksii Lazurenko. 1941

У липні – вересні 1941 р. Олексій Лазуренко брав участь в організації медичної допомоги захисникам Києва. В окупованому місті перетворив клініку Київського медичного інституту на місце надання допомоги сотням утікачів із гітлерівських таборів, підпільникам та партизанам. Розстріляний у Бабиному Яру

In July - September 1941 Oleksii Lazurenko took part in organizing of medical assistance to the defenders of Kyiv. In occupied city he transformed the hospital of Kyiv Medical Institute into the location where assistance was provided to hu ...

Оксана Антипчук (Дейнеко). 1945

Oksana Antypchuk (Deineko). 1945

Оксана Антипчук (Дейнеко) – донька Марка та Лідії Дейнеків. У роки Другої світової війни дівчина допомагала батькам переховувати від нацистської розправи членів єврейської родини Кесельманів у с. Ужачин на Житомирщині. Українська сім’я врятувала життя Зіні Кесельман та її синові Науму. У 2014 Маркові та Лідії Дейнекам, а також їхній доньці Оксані присвоєно звання «Праведник народів світу». Нагородження відбулося у 2016 в Залі Пам’яті Національного музею історії України у Другій світовій війні

Oksana Antypchuk (Deineko) was a daughter ...

Обірване дитинство. 1941

Lost childhood. 1941

На фото – брати Володя та Шура Клименки. Вові 5, а Шурі – 7 років. Що з ними сталося?

In the photo – brothers Volodymyr and Oleksandr Klymenko. What happened to them?

Наум (Анатолій) Кесельман із дружиною. 2013

Naum (Anatoliy) Keselman with his wife. 2013

Наум (Анатолій) Кесельман 1940 р.н., єврей. У дворічному віці був врятований від загибелі разом із матір’ю Зіною Кесельман українською родиною Дейнеків – Марком, Лідією та їхньою тринадцятирічною донькою Оксаною, за що всі вони удостоєні почесного звання Праведник народів світу

Naum (Anatoliy) Keselman 1940, Jew. At the age of two, he and his mother, Zina Keselman, were rescued by the Ukrainian family of Deineko – Mark, Lidia and their thirteen-year-old daughter Oksana. Deineko family got «Righteous Among the Nations» award

Надія Кухаренко серед учениць Київської середньої школи № 16. 1944

Nadiya Kukharenko among the pupils of Kyiv secondary school No. 16. 1944

Близнючки Надія та Віра Кухаренко у 1944–1949 рр. здобували освіту за радянською роздільною системою навчання (хлопчики та дівчатка – окремо). На фото Надія без Віри, адже батьки не мали матеріальної можливості одягнути до школи обох дітей, тому сестри відвідували заняття по черзі

In 1944–1949 twins Nadiya and Vira Kukharenko studied at school that had a single-gender education. In the photo Nadiya is without her twin-sister, as their parents did not have the financial means to buy clothes for both children. That’s why the sisters att ...

Навчання продовжується. 1941

School education is going on. 1941

У період боїв за Одесу в 1941 р. силами педагогічного колективу та учнів школи № 125 із с. Крива Балка (неподалік Одеси) було організовано навчання у кам’яних катакомбах. Подібні навчальні заклади в той час отримали назву «школи мужності»

During the battles for Odesa in 1941, the education was organized in the catacombs on the initiative of the teaching staff and pupils of the local school № 125 from Kryva Balka village (near Odesa). At that time such educational institutions were called "schools of courage"

Ніна Суботенко з нареченим Яковом (Іваном) Богорадом (копія). 1946

Nina Subotenko with her fiancé Yakiv (Ivan) Bohorad (copy). 1946

Під час нацистської окупації Ніна Суботенко разом із батьками врятувала єврея Якова (Івана) Богорада. У 1946 Ніна та Яків одружилися. Родина Суботенків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Nina Subotenko and her parents rescued a Jew Yakiv (Ivan) Bohorad. In 1946 Nina and Yakiv got married. The Subotenko family was awarded the title of “Righteous Among the Nations”

Ніна Стрикиця серед учнів 4 класу Сіннянської середньої школи після іспитів з усної арифметики. 27.05.1946

Nina Strykytsia with the 4th form pupils of secondary school in Sinne village after the oral exams in maths. 27.05.1946

Ніна – учениця цього класу. Вже за рік у живих залишилося лише 14 дітей. Решта стали жертвами Голодомору 1946–1947 рр., улаштованого сталінським режимом. Мати дівчинки шість разів вимушено їздила за продуктами харчування з Харківщини до Західної України. Це врятувало родину від голодної смерті. Потому Ніна Гейко (Стрикиця) – вчитель української мови та літератури у м. Стаханов (нині м. Кадіївка Луганської області), що з квітня 2014 р. перебуває в тимчасовій окупації. Вимушена переселенка через сьогоденну російсько-українську війну

Nin ...

Ніна Герасимова – студентка Київського політехнічного інституту. 1941

Nina Herasymova is a student of Kyiv Polytechnic Institute. 1941

Ніна Герасимова мешкала в Києві на вул. Володимирській, буд. 64. Під час окупації столиці України в жовтні 1941 р. переховувала, ризикуючи власним життям, єврейське подружжя Грінбергів. Відповідно до постанови Фонду «Пам'ять Бабиного Яру» вiд 22 лютого 1998 р. за виявлені християнське милосердя й доброту та врятовані життя приречених на загибель євреїв Ніну нагороджено грамотою «Праведника України»

Nina Herasymova lived in Volodymyrska Street, 64, Kyiv. During the occupation of the capital of Ukraine in October 1941 risking her ow ...

Ніна Богорад (копія). 1940

Nina Bohorad (copy). 1940

Ніна Суботенко разом із батьками Феодосієм і Марією проживала в с. Лебединці на Житомирщині. Під час нацистської окупації сім’я Суботенків переховувала єврея Якова (Івана) Богорада. Після завершення війни Ніна та Яків одружилися. У 1998 Феодосій і Марія Суботенки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримала і Ніна Богорад (Суботенко)

Nina Subotenko, together with her parents Feodosii and Mariia Subotenko, lived in the village of Lebedyntsi, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, the Subotenko family hid ...

Ніна Анущенко (Гнатюк). 1990-ті

Nina Anushchenko (Hnatiuk). 1990s

Під час нацистської окупації Ніна разом із сестрою Надією та мамою Вірою Гнатюк рятувала євреїв у с-щі Доманівка. Серед урятованих – Фіма Зелений, Бетя Штаркман та її діти Семен, Олена, Еміль і Клара, Ліза Борух. У 1999 Яд Вашем удостоїв членів української родини звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Nina together with her sister Nadiia and mother Vira Hnatiuk, rescued the Jews in Domanivka township. Among rescued, there were Fima Zelenyi, Betia Shtarkman and her children Semen, Olena, Emil and Klara, and Liza B ...

Ніна Анущенко (Гнатюк) із сестрою Надією Коломийченко (Гнатюк). 1999

Nina Anushchenko (Hnatiuk) with her sister Nadiia Kolomyichenko (Hnatiuk). 1999

Ніна та Надія – доньки Івана й Віри Гнатюків. Родина проживала в с-щі Доманівка. У червні 1941 Івана мобілізували на фронт. Селище нацисти окупували 5 вересня 1941. Там почали створювати гетто для євреїв, переміщених із Бессарабії, Буковини й Одеси. Надія та Ніна не раз бачили, як через населений пункт гітлерівці гнали чергову колону євреїв. Сестри разом із мамою переховували у своїй оселі єврейського хлопчика Фіму Зеленого, а згодом і його родину, одеситку Бетю Штаркман та її дітей Семена, Олену, Еміля і Клару. Таємно передавали харчі в Домані ...

Мойсей та Лукерія Назаренки з дітьми. с. Війтівці, Вінницька область. 1940-ві

Moisei and Lukeriia Nazarenko with their children. Viitivtsi village, Vinnytsia region. 1940s

Під час нацистської окупації Мойсей і Лукерія Назаренки, їхні діти – Ефросинія, Надія та Василь врятували від знищення Етей Ядушлівер та її доньку Бетю. Майже 2,5 роки Ядушвілери залишалися на обійсті Назаренків, ховаючись то на горищі, то в погребі, то у хліві. Коли у селі траплялися облави, то їм доводилося по кілька тижнів жити серед поля у копиці сіна. Так продовжувалося до приходу Червоної армії у березні 1944 р. У 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу».

During the Nazi occupation, Moisei and Luk ...

Мойсей Назаренко (у другому ряду ліворуч) з бойовими товаришами. Німеччина. 1945.

Moisei Nazarenko (on the left) with fellow soldiers. Germany. 1945

Під час нацистської окупації проживав в с. Війтівці на Вінниччині. Разом з дружиною Лукерією та дітьми Єфросинією, Надією та Василем врятував від знищення єврейську родину Ядушвілерів. Майже 2,5 роки Етей Ядушвілер та її дочка Бетя залишалися на обійсті Назаренків, ховаючись то на горищі, то в погребі, то у хліві. Так продовжувалося до приходу Червоної армії у березні 1944 р. Того ж року Мойсей Назаренко був мобілізований на фронт. 2 січня 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу».

During the Nazi occupati ...

Мовзеш Кац – водій у колгоспі с. Кошельово (нині – Хустський район Закарпатської області). 1946

Movzesh Kats – a driver on a collective farm in Koshelovo village (current Khust district, Transcarpathian region). 1946

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після визволення повернувся додому. Із родини залишилася лише сестра Гіта

In May 1944, together with his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) he was transferred to the ghetto in Khust, and then deported to Poland. From May 29, 1944 to April 11, 1945, h ...

Михайло Корхун із друзями. 12.07.1939

Mykhailo Korkhun with his friends. 12.07.1939

Усі хлопці мешкали в буд. № 47/17 на вул. Ярославській у м. Київ. Михайло Корхун у 1944 р. мобілізований на фронт. Яків Файнштейн розстріляний у Бабиному Яру. Валентин Дашевський загинув на фронті. Леонід Каганович разом із сестрами: 6-річною Раєю та 4-річною Миррою розстріляний у Бабиному Яру. Леонід Корхун разом із матір’ю та 19-річною сестрою розстріляний у Бабиному Яру. Олександр Супрунович – учасник оборони Одеси, поранений.

All the boys lived in house in Yaroslavska Street, 47/17 in Kyiv. Mykhailo Korkhun was mobilized to the fr ...

Михайло Гойсак серед вихованців приватного дитячого садка у Дашаві. Галичина, Польща (нині смт Дашава, Стрийський район, Львівська обл.) 1934

Mykhailo Hoisak – among the pupils of a private kindergarten in Dashava. Galicia, Poland (now Dashava town, Stryj district, Lviv region). 1934

Підлітком Михайло Гойсак вступив до лав ОУН. У 1944 р. врятувався втечею від примусового вивезення до Німеччини. Того ж року мобілізований до лав Червоної армії, учасник боїв у Європі. Із 1945 р. – зв’язковий мережі ОУН на Стрийщині, за що заарештований та покараний 10-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Активний діяч табірного підпілля. Учасник Норильського повстання в’язнів. Звільнений у 1954 р. Реабілітований у 1990-х рр.

Being a teenager, Mykhailo Hoisak joined the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN). In 1944 he ...

Михайло Гава. 1940-ві

Mykhailo Hava. 1940s

Під час нацистської окупації Михайло з дружиною Агафією та дітьми Феодосією і Василем прихистив у своєму будинку єврейську родину Ровинських. Разом вони пережили кілька облав. Щоб урятувати 13-річного Якова Ровинського, Михайло змайстрував подвійне дно в яслах для худоби, де під час облав переховували хлопця. У 2000 членів сім’ї Гав удостоєно звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Mykhailo with his wife Ahafiia and children Feodosiia and Vasyl sheltered the Jewish family of Rovynskyi in their house. They survived ...

Михайло Василишин. 1939
Mykhaylo Vasylyshyn. 1939

Уродженець Івано-Франківщини. Герой України (2006). У 1939 р. служив у Війську Польському. Після вигнання нацистів із його рідного села був призваний до Червоної армії. Відзначився в боях за Польщу. Одним із перших форсував р. Одер і закріпився на плацдармі. Був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Проте через помилку нагороду отримав його земляк, який мав такі самі прізвище, ім’я та по батькові. Михайло Василишин помер від ран 20 березня 1945 р. Похований у Польщі

From Ivano-Frankivsk region, he is a Hero of Ukraine (2 ...