Цифрові колекції
Об'єктів - 201
Дмитро Аршанський. 1930-ті

Dmytro Arshanskyi. 1930s

Дмитро Аршанський та його дружина Сара загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більш ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Dmytro Arshanskyi and his wife Sarah died during the Holocaust ...

Сара Аршанська. 1930-ті

Sarah Arshanska. 1930s

Сара та її чоловік Дмитро Аршанський загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більше ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Sarah and her husband Dmytro Arshanskyi died during the Holocau ...

Михайло Сорока із сином Богданом. 1948

Mykhailo Soroka with his son Bohdan. 1948

Батько Богдана один із провідних діячів ОУН. Тричі заарештований органами радянської держбезпеки. Організатор і керівник підпільної табірної мережі українських політв’язнів. Мати, Катерина Зарицька – очільниця Українського Червоного Хреста. Особиста зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича. Хлопця виховував його дід Мирон Зарицький, видатний український математик, професор Львівського державного університету. Сам Богдан, випускник Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Пізніше – живописець-монументаліс ...

Василь Назаренко. 1941

Vasyl Nazarenko. 1941

Під час нацистської окупації рідного села Війтівці, його родина врятували від знищення Етей Ядушлівер та її доньку Бетю. Майже 2,5 роки Назаренки переховували маму з донькою в своєму обійсті. Залежно від пори року і обставин – то на горищі, то в погребі, то у хліві. Коли у селі траплялися облави, то їм доводилося по кілька тижнів жити серед поля у копиці сіна. В обов’язки Василя входило дізнаватися про ситуацію у селі і непомітно носити у поле воду та харчі. У 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During ...

Хрещення Ростислава Полюги – сина Любомира Полюги. 1956

Baptism of Rostyslav Poliuha – son of Liubomyr Poliuha. 1956

Народився у м. Інта (Комі АРСР) у родині політв'язнів. Батько Ростислава, Любомир Полюга (псевдо «Богдан») – охоронець Головного командира УПА Романа Шухевича. У вереснi 1947 р. заарештований та покараний 25-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Під час перебування на спецпоселенні одружився з Дариною Масюк (псевдо «Оксана»), медсестрою Українського Червоного Хреста, засудженою на 10 років радянських таборів. Сім’ї було заборонено повертатися до рідної Галичини, тому оселилися на Херсонщині, вели активне громадське життя, створили просвіт ...

Михайло Вовчанський із рідними. 1952

Mykhailo Vovchanskyi with his relatives. 1952

Тато Михайла, Семен Цебак, червоноармієць, учасник бойовища на теренах України та Чехословаччини. Разом із товаришами здійснив групову втечу. Повернувшись додому, долучився до лав УПА (псевдо «Старий»). У 1948 р. заарештований та покараний 25-роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Через те, що родина перебувала під підозрою радянських органів держбезпеки, мати Катерина Цебак, яка в цей час перебувала на нелегальному положенні та вимушено переховувалася по повстанських криївках, віддала хлопчика на виховання до знайомої сім’ї Вовчанських. У 19 ...

Наталія та Богдан Мачили. 1948

Nataliia and Bohdan Machylo. 1948

У жовтні 1947 р. в ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані на спецпоселення до Західного Уралу за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

Володимир Виговський. 1945

Volodymyr Vyhovskyi. 1945

У 13 років долучився до антинацистського радянського підпілля в м. Коростень. Здійснив неодноразові виходи до Києва та Житомира, займаючись збором та передачею інформації. З червня 1943 р. зв’язковий-розвідник Житомирського партизанського з’єднання. Учасник боїв на теренах України, в Європі, тричі поранений

At the age of 13 he joined the anti-Nazi Soviet underground in Korosten (current Zhytomyr region, Ukraine). He had got some reconnaissance missions in Kyiv and Zhytomyr, collecting and transmitting information. From June 1943 he wa ...

Микола Донцов, командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського, ставить підлеглим бойове завдання. 1944
Mykola Dontsov, commander of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, sets a combat mission to subordinates. 1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Микола Донцов зі штабом 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. 10.1944
Mykola Dontsov with the headquarter of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army. 10.1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Микола Донцов, командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського, серед партизанів. 10.1944
Mykola Dontsov, commander of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, among partisans. 10.1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Василь Крокіс. 1939
Vasylʹ Krokis. 1939

Уродженець Львівщини. У 1938 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив до полону, був звільнений. У 1942 р. вивезений на примусові роботи до Німеччини. По війні мешкав у м. Стрий (Львівщина)

From Lviv region. In 1938 he was mobilized in the Polish Army, participated in the battles against the Wehrmacht. In 1939 he became a prisoner of war and was released. In 1942 he was deported to Germany for forced labor. He lived in Stryy (Lviv region) after the war

Павло Марусик із другом Іваном Карабановичем. 19.08.1944
Pavlo Marusyk with his friend Ivan Karabanovych. 19.08.1944

Уродженець Івано-Франківщини. У 1939 р. призваний до лав Війська Польського, ймовірно, в бойових діях участі не брав, повернувся до рідного с. Белелуя (нині – Коломийський район Івано-Франківської області). У 1940 р. був мобілізований до Червоної армії, проходив службу на Далекому Сході поблизу м. Владивосток. Брав участь у прийомі й транспортуванні вантажів за програмою ленд-лізу від США. У травні 1943 р. переведений до 1-ї польської піхотної дивізії ім. Тадеуша Костюшка. Учасник боїв на території Білорусі, Польщі, Німеччини, битв за м. Варшав ...

Юрій Мірошниченко. 07.1944
Yuriy Miroshnychenko. 07.1944

Уродженець Вінниччини. У 1941 р. закінчив Київський політехнічний інститут, у 1942 р. – Військову академію механізації і моторизації РСЧА. Фахівець із пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ), під час служби в армії контролював отримання, транспортування, розподіл та використання ПММ. Від літа 1942 р. до березня 1944 р. – на різних ділянках німецько-радянського фронту. Від березня 1944 р. – у складі 1-го польського корпусу, згодом – 1-ї армії Війська Польського, в 1945–1946 рр. – у Міністерстві оборони Польщі. Після звільнення з армії полковни ...

Юрій Мірошниченко з військовослужбовцями Війська Польського та Червоної армії. 04.1945
Yuriy Miroshnychenko with servicemen of the Polish Army and the Red Army. 04.1945

Уродженець Вінниччини. У 1941 р. закінчив Київський політехнічний інститут, у 1942 р. – Військову академію механізації і моторизації РСЧА. Фахівець із пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ), під час служби в армії контролював отримання, транспортування, розподіл та використання ПММ. Від літа 1942 р. до березня 1944 р. – на різних ділянках німецько-радянського фронту. Від березня 1944 р. – у складі 1-го польського корпусу, згодом – 1-ї армії Війська Польського, в 1945–1946 рр. – у Міністерстві оборони Польщі. Після звільнення з армії полковн ...

Микола Пальчевський із сестрою Марією. 05.09.1930
Mykola Palʹchevsʹkyy with his sister Mariya. 05.09.1930

Уродженець Рівненщини. У 1930-х рр. служив у лавах Вiйська Польського, навчався в ремiсничо-будiвельнiй школi у м. Кременець, згодом – у м. Львів на iнженера-будiвельника. Із початком німецько-польської війни був повторно призваний до польської армiї, зник безвiсти

From Rivne region. In the 1930s he served in the Polish Army, studied at a technical-industrial school in Kremenets, and later he studied engineering in Lviv. He was mobilized in the Polish army when the German-Polish war started. He is missing in action

Володимир Пилинський. 1952–1956
Volodymyr Pylynsʹkyy. 1952–1956

Уродженець Київщини. Від 1932 р. – в інженерних військах Червоної армії. Учасник японсько-радянського прикордонного конфлікту на березі р. Амур у 1937 р. та радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник боїв на Північному фронті, Ленінградської битви, вигнання нацистів із м. Київ та Правобережної України. У 1944 р. підполковник В. Пилинський направлений на посаду начальника інженерної служби 1-ї армії Війська Польського. Учасник боїв на території Польщі та Німеччини, битв за Варшаву та Берлін. Керував інженерними част ...

Володимир Пилинський разом із Каролем Сверчевським за святковим столом. 1945
Volodymyr Pylyns’kyy with Karolʹ Sverchevsʹkyy at the festive table. 1945

Уродженець Київщини. Від 1932 р. – в інженерних військах Червоної армії. Учасник японсько-радянського прикордонного конфлікту на березі р. Амур у 1937 р. та радянсько-фінляндської війни. У роки німецько-радянської війни – учасник боїв на Північному фронті, Ленінградської битви, вигнання нацистів із м. Київ та Правобережної України. У 1944 р. підполковник В. Пилинський направлений на посаду начальника інженерної служби 1-ї армії Війська Польського. Учасник боїв на території Польщі та Німеччини, битв за Варшаву та Берлін. Керував інженерними част ...

Михайло Пржонський з ординарцем. 1945
Mykhaylo Przhonsʹkyy with an orderly. 1945

Уродженець Хмельниччини. Від 1939 р. – в лавах Червоної армії, від липня 1941 р. – на штабних посадах дивізійного, згодом армійського рівня. Учасник оборонних боїв на Півдні України, битви за Кавказ, вигнання нацистів із Центральної та Південної України. Від червня 1944 р. – у Війську Польському, від жовтня 1944 р. – в Головному штабі Вiйська Польського. Учасник боїв на території Польщі та Німеччини, битви за Берлін. У складі парадного розрахунку Вiйська Польського 24 червня 1945 р. брав участь у Параді Перемоги в м. Москва. У 1945–1951 рр. про ...

Дмитро Пузь.12.1944
Dmytro Puzʹ. 12.1944

Уродженець Кіровоградщини. В жовтні 1941 р. евакуйований на Південний Урал ( м. Магнітогорськ), де працював електромонтажником. Із жовтня 1942 р навчався у радіороті спецшколи Українського штабу партизанського руху (м. Саратов). У серпні 1943 р. десантувався на Житомирщині та був направлений до польського партизанського з’єднання «Jeszcze Polska nie zginęła» «Ще Польща не згинула» під командуванням підполковника Роберта Сатановського. З’єднання діяло на теренах Волині та сучасного Люблінського воєводства Польщі до серпня 1944 р. Подальша у ...