Цифрові колекції
Об'єктів - 97
Лист Герша Висоцького до батьків. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Hersh Vysotskyi to his parents. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Батьки Герша Янкель-Лейб та Ривка Висоцькі проживали в с. Дунаївці на Поділлі. Під час переміщення до місцевого гетто знесиленого чоловіка розстріляли. Подальша доля жінки невідома, проте є свідчення, що її живою засипали піском. Герш Висоцький із сином Ісаком були евакуйовані з Кам’янця-Подільського до Узбекистану

Hersh’s parents (Yankel-Leib and Ryvka) lived in Dunaivtsi village in Podillia. An exhausted man was shot while going to the local ghetto. The woman's fate is unknown, but there is evidence that she was covered with sand al ...

Лист родини Рікіних до Зейди Убермана (Зайда Губерман). 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of the Rikin family to Zeida Uberman (Zaida Huberman). 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Зайда та Вікторія Губермани проживали в с. Купіль на Поділлі. Під час німецької окупації переміщені до Теофіпольського гетто, де були страчені. За підрахунками їхньої онуки – Раїси Кравець – під час Голокосту нацисти винищили 16 членів родини

Zaida and Victoriya Huberman lived in Kupil village in Podillia. During the German occupation they were taken to ghetto in Teofipol town (current Khmelnytska region), where they were executed. Their granddaughter Raisa Kravets estimates that the Nazis killed 16 members of their family during the ...

Лист Ш. Вольфцуна до дружини. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Sh. Wolftsun to his wife. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Ріва Вольфцун проживала у с. Чемерівці на Поділлі. Знищена нацистами під час окупації. Ш. Вольфцун – військовослужбовець Червоної армії, доля невідома

Riva Wolftsun lived in Chemerivtsi village in Podillia. She was killed by the Nazis during the occupation. Sh. Wolftsun was a Red Army serviceman, his fate is unknown

Лист подружжя Винокурів до сина. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of the Vynokur couple to their son. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Мордхей та Лея-Двойре Винокури до війни мешкали в м. Кам’янець-Подільський. Із початком бойових дій переїхали до м. Бар на Вінничині. 19 серпня 1942 р. подружжя Винокурів разом із родичами розстріляні нацистами у місцевому гетто. Їхній син – Мейер Винокур – військовослужбовець Червоної армії пройшов усю війну

Mordkhei and Leia-Dvoire Vynokur lived in Kamianets-Podilskyi before the war. With the beginning of hostilities they moved to Bar town in Vinnytsia region. On August 19, 1942, the Vynokur couple and their relatives were shot by t ...

Лист Сруля (Ізраеля) Гойхмана до дружини. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Srul (Izrael) Hoikhman to his wife. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

До війни Сруль та Гітя Гойхмани проживали у с. Зіньків на Поділлі. Улітку 1943 р. під час нацистської окупації жінка впіймана в місцевому лісі й розстріляна. Військовослужбовець Червоної армії І. Гойхман зник безвісти у 1941 р.

Before the war, Srul and Hitia Hoikhman lived in Zinkiv village in Podillia. During the Nazi occupation a woman was caught in a local forest and shot in the summer of 1943. I. Hoikhman was a Red Army soldier and was missing in action in 1941

Лист Дозі Ротенберг до чоловіка Ісара (Іцхака). 07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Dozia Rotenberg to her husband Isar (Itskhak). 07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Ротенбергів разом із дітьми Бумою та Гришею (Хіршем) до війни проживали в м. Кам’янець-Подільський. У 1942 р. Ісар та Дозя розстріляні нацистами в м. Проскурів (нині м. Хмельницький), діти були забиті до смерті

Before the war the Rothenbergs and their children Buma, Hrysha (Khirsh) lived in Kamianets-Podilskyi. In 1942 Isar and Dozia were shot by the Nazis in Proskuriv (current Khmelnytskyi), the children were beaten to death

Лист Дозі Ротенберг до чоловіка Ісара (Іцхака). 07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Dozia Rotenberg to her husband Isar (Itskhak). 07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Ротенбергів разом із дітьми Бумою та Гришею (Хіршем) до війни проживали в м. Кам’янець-Подільський. У 1942 р. Ісар та Дозя розстріляні нацистами в м. Проскурів (нині м. Хмельницький), діти були забиті до смерті

Before the war the Rothenbergs and their children Buma, Hrysha (Khirsh) lived in Kamianets-Podilskyi. In 1942 Isar and Dozia were shot by the Nazis in Proskuriv (current Khmelnytskyi), the children were beaten to death

Лист Маріам Гернер до сина Мейлеха (Михайла). 02.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Mariam Herner to her son Meilekh (Mykhailo). 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Нойеха та Маріам Гернерів до війни проживали в м. Кам’янець-Подільський. У серпні 1941 р. Маріам розстріляна нацистами. Її син Мейлех на той час – студент Київського індустріального інституту (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»), по війні емігрував до США

Before the war the couple Noiekh and Mariam Herner lived in Kamianets-Podilskyi. In August 1941 Mariam was shot by the Nazis. At that time her son Meilekh was a student of the Kyiv Industrial Institute ( ...

Валізка родини Тимчаків. 1930-ті

Small suitcase of the Tymchak family. 1930s

Діти Миколи Тимчака з Бойківщини: Ганна, Катерина, Марія, Михайло та Яна у 30-40-х роках носили в ній до школи своє учбове приладдя. 17 червня 1951 р. у ході «Акції-51» радянськими органами держбезпеки вся родина була примусово переселена з с. Ліскувате (нині Підкарпатське воєводство, Польща) до с. Верхньокам’янське (нині Донецька область)

Mykola Tymchak's children from Boykivshchyna: Hanna, Kateryna, Mariia, Mykhailo and Yana in the 1930s and 1940s took the school supplies to school. On June 17, 1951, during the “Action-51”, the whol ...

Ложка-виделка Інеси Мірчевської. 1940-ві

Spoon & fork of Inesa Mirchevska. 1940s

До початку бойовища на східноєвропейському театрі Другої світової війни Iнеса встигла закінчити перший клас київської школи. У 1943 р. із матiр'ю 10-річна дівчина була вивезена на примусові роботи до Німеччини. Бранка німецького трудового табору в м. Дуйсбург, робітниця приватного фермерського господарства. Ложка-виделка була подарована їй одним із табірників. По поверненні до Києва через соціально-побутові негаразди стала до навчання лише в 1946 р.

Before the beginning of the battles fought in the Eastern European Theater of the Seco ...

Вишита серветка Дарії Боровик (Корчак). 1943

Embroidered napkin of Dariya Borovyk (Korchak). 1943

Із родини греко-католицького священника, виховувалася в національно-свідомому дусі. У підлітковому віці Дарія – членкиня молодіжної організації ОУН «Сонце» на Дрогобиччині (Львівщина). Із 1948 р. брала участь у складанні текстів та розповсюдженні антирадянських листівок, за що заарештована та покарана 25-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Звільнена 1955 р.

She was brought up in the family of a Greek Catholic priest constantly developing national consciousness. Being a teenager, Dariya was a member of the OUN youth organizatio ...

Лист до І. Грінберга. 04.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter to I. Greenberg. 04.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

І. Грінберг проживав у с. Калюс на Поділлі (нині не існує). У серпні 1943 р. всі місцеві євреї розстріляні нацистами

I. Greenberg lived in Kalius village in Podillia (it doesn’t exist now). All local Jews were shot by the Nazis in August 1943

Доба Польова (Кодрянська). 1930-ті

Doba Polova (Kodrianska). 1930s

У вересні 1941 р. під час нацистської окупації Києва розстріляна у Бабиному Яру. Матеріали родини Польових були зібрані під час проведення акції в рамках гуманітарного музейного проекту «Непрочитані листи 41-го»

During the Nazi occupation of Kyiv she was shot dead in Babyn Yar in September 1941. The materials of the Polovyi family were collected during the humanitarian museum project “Unread Letters of 41st”

Лист Добі Польовій (Кодрянській) від сина Давида. 02.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Doba Polova (Kodrianska) from her son Davyd. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

У вересні 1941 р. під час нацистської окупації Києва жінку було розстріляно в Бабиному Яру. Її син Давид, учасник Другої світової війни, помер у 1947 р. Матеріали родини Польових були зібрані під час проведення акції в рамках гуманітарного музейного проекту «Непрочитані листи 41-го». Лише у 2018 р. нащадки Польових прочитали цей, ймовірно останній, лист до Доби Абрамівни

During the Nazi occupation of Kyiv a woman was shot dead in Babyn Yar in September 1941. Her son Davyd was a participant of the Second World War and died in 1947. The ...

Лист до Мордка (Мордехая) Кацмана.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter to Mordko (Mordekhai) Katsman.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Мордка та Фейги Кацманів проживали в с. Солобківці на Поділлі (нині Хмельницька область). У 1942 р. розстріляні нацистами

Mordko and Feiha Katsman lived in Solobkivtsi village in Podillia (current Khmelnytska region). In 1942 they were shot by the Nazis

Бабин Яр. 1943

Babyn Yar. 1943

Бабин Яр – урочище в Києві, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Тільки 29 та 30 вересня 1941 р., упродовж двох діб, у Бабиному Яру було вбито майже 34 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було страчено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національ ...

Значок «75 Бабин Яр». 2016 р.

Badge “75 Babyn Yar”. 2016

29 вересня 2016 р. у Києві відбулися загальнодержавні жалобні заходи з нагоди 75 річниці трагедії Бабиного Яру, де у 1941 р. лише за один день було страчено 22 тис. київських євреїв. За два роки нацистської окупації Києва в Бабиному Яру було розстріляно понад 100 тисяч осіб. Одним із символів пам’яті про страшну трагедію єврейського народу є значок «75 Бабин Яр»

On September 29, 2016 nationwide mourning events were held in Kyiv on the occasion of the 75th anniversary of the Babyn Yar tragedy, where only for one day in 1941, 22,000 Kyi ...

Перелік дітей – вихованців київських сиротинців за 1945–1961 рр. 19.01.1971

List of children – pupils of Kyiv orphanages in 1945–1961. 19.01.1971

Навесні 1945 р., після часткової медичної реабілітації, до Києва в спеціально облаштовані будинки прибули діти – колишні малолітні в’язні нацистських концентраційних таборів. 283 сироти (142 з Аушвіцу) потрапили до спецбудинку № 13. Створений на базі сиротинцю для дітей загиблих фронтовиків і партизанів, функціонував із весни 1945 р. до літа 1962 р. За цей час його вихованцями стали понад 600 дітей. Документацію по архівних матеріалах Київського міського відділу народної освіти укладено Володимиром Литвиновим – журналістом, невтомним реконструк ...

Ольга Іванцова. 1927

Olha Ivantsova. 1927

До нацистської окупації Києва працювала вчителем у школі. Чоловік Ольги, український вчений історик-археолог Іван Іванцов, у липні 1941 р. пішов на фронт, потрапив у оточення під Полтавою, повернувся до Києва, де 30 жовтня 1941 р. був розстріляний у Бабиному Яру. Ольга товаришувала із сусідкою, єврейкою Іриною Висоцькою, бабусею пізніше відомого актора і поета, виконавця власних пісень Володимира Висоцького. Ірина не була схожа на єврейку, але знищила свої документи. У грудні 1941 р. за доносом її викликали до гестапо, де вимагали документально ...

Подружжя Ольга та Костянтин Омельченки. 1938

Olha and Kostiantyn Omelchenko. 1938

Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували ...