Цифрові колекції
Об'єктів - 521
Хустина. Україна. Перша половина ХХ ст.

Scarf. Ukraine. The first half of the XXth century

Оксана Антипчук (Дейнеко) одержала хустину в спадок від своєї матері Лідії Дейнеко. У 2014 р. обидві отримали нагороду Праведника народів світу, Лідія Дейнеко – посмертно

Oksana Antipchuk (Deyneko) got a scarf from her mother, Lidia Deineko. In 2014, both were awarded the "Righteous Among the Nations" award. Lidia Deineko was awarded posthumously

Рушник вишитий. Середина ХХ ст.

Embroidered towel. The middle of the ХХth century

Рушник вишитий власноруч (Праведницею народів світу) Оксаною Антипчук

Towel embroidered by Oksana Antypchuk (Righteous Among the Nations)

Наум (Анатолій) Кесельман із дружиною. 2013

Naum (Anatoliy) Keselman with his wife. 2013

Наум (Анатолій) Кесельман 1940 р.н., єврей. У дворічному віці був врятований від загибелі разом із матір’ю Зіною Кесельман українською родиною Дейнеків – Марком, Лідією та їхньою тринадцятирічною донькою Оксаною, за що всі вони удостоєні почесного звання Праведник народів світу

Naum (Anatoliy) Keselman 1940, Jew. At the age of two, he and his mother, Zina Keselman, were rescued by the Ukrainian family of Deineko – Mark, Lidia and their thirteen-year-old daughter Oksana. Deineko family got «Righteous Among the Nations» award

Подружжя Марчуків – Євтихій і Ганна (копія). 1940

The Marchuk Spouses – Yevtykhii and Hanna (copy). 1940

Євтихій і Ганна одружилися в 1934. Невдовзі Євтихій пішов служити до польського війська, звідки через три роки повернувся. У 1942 в сім’ї Марчуків уже було троє синів – Микола, Іван та Павло. У рідному с. Щитинська Воля на Волині Марчуки користувалися повагою односельців, товаришували з єврейською родиною Оремляндів. Під час нацистської окупації Марчуки врятували життя багатьом євреям, зокрема і членам цієї сім’ї. У 1996 Євтихій і Ганна Марчуки були удостоєні звання «Праведник народів світу»

Yevtykhii and Hanna got married in 1934. So ...

Євтихій Марчук під час служби в польській армії (копія). 1936

Yevtykhii Marchuk during his service in the Polish army (copy). 1936

Під час нацистської окупації Євтихій Марчук разом із дружиною Ганною в рідному с. Щитинська Воля на Волині, у спеціально облаштованому в лісі укритті, переховував 14 євреїв. У 1996 Євтихій і Ганна Марчуки були удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Yevtykhii Marchuk and his wife Hanna hid 14 Jews in a specially constructed shelter in the woods in his native village of Shchytynska Volia in Volyn. In 1996, Yevtykhii and Hanna Marchuk were awarded the title of "Righteous Among the Nations”

Рушник домотканий Ганни Марчук. Перша половина ХХ ст.

Hanna Marchuk’s homespun towel. The first half of the XXth century

Рушник витканий власноруч Праведницею народів світу Ганною Марчук

The towel was woven by Righteous Among the Nations Hanna Marchuk

Килим домотканий Ганни Марчук. Перша половина ХХ ст.

Hanna Marchuk’s homespun carpet. The first half of the XXth century

Килим витканий власноруч Праведницею народів світу Ганною Марчук

The carpet was woven by the Righteous Among the Nations Hanna Marchuk

Ольга Омельченко. 1939

Olha Omelchenko. 1939

До початку німецько-радянської війни Ольга Омельченко разом із чоловіком та дітьми мешкала в м. Києві. Саме тут їх застала нацистська окупація у ході якої подружжя врятувало життя єврейській жінці Етель Опенгайм із дітьми. У 2000 році Ольга Омельченко із чоловіком отримали почесне звання Праведник народів світу

Before the beginning of the German-Soviet War, Olha Omelchenko, together with her husband and children, lived in Kyiv. It was here that they were caught by Nazi occupation, during which they saved lives for the Jewish woman Ete ...

Подружжя Омельченків – Костянтин та Ольга. 1938

The Omelchenko Spouses – Kostiantyn and Olha. 1938

Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на Печерську. Напередодні німецько-радянської війни сім’я отримала земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час Омельченки мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та Ольга Омельченки удостоєні звання «Праведник народів світу». Також їм присвоєно звання «Праведник Б ...

Ольга Омельченко з донькою Оленою. 1940

Olha Omelchenko with her daughter Olena. 1940

Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на Печерську. Напередодні німецько-радянської війни сім’я отримала земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час Омельченки мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та Ольга Омельченки удостоєні звання «Праведник народів світу».Також їм присвоєно звання «Праведник Ба ...

Костянтин Омельченко. 1940-ві

Kostantin Omelchenko. 1940s

До початку німецько-радянської війни Костянтин Омельченко разом із дружиною та донькою мешкали в м. Києві. Саме тут їх застала нацистська окупація у ході якої подружжя врятувало життя єврейській жінці Етель Опенгайм із дітьми. У 2000 році Костянтин Омельченко з дружиною отримали почесне звання Праведник народів світу

Before the beginning of the German-Soviet War, Kostantin Omelchenko, together with his wife and children, lived in Kyiv. It was here that they were caught by Nazi occupation, during which they saved lives for the Jewish w ...

Східна околиця Печерська. 1930-ті

Eastern outskirts of the Pechersk district. 1930s

До початку німецько-радянської війни Костянтин та Ольга Омельченки з донькою Оленою проживали в м. Київ, на східній околиці Печерська. Сім’я була переселена у зв’язку із планами спорудження Наводницького мосту через р. Дніпро. Омельченкиотримали земельну ділянку для будівництва житла в новому районі міста. Певний час мешкали там в тимчасовій будівлі. Під час нацистської окупації молоде подружжя переховувало в сусідніх недобудовах єврейську жінку Етель Опенгейм, її дітей та маму, які врятувалися від розстрілів у Бабиному Яру. У 2000 Костянтин та ...

Феодосій Суботенко з дружиною Марією (копія). 1944

Feodosii Subotenko with his wife Mariia (copy). 1944

Феодосій Суботенко разом із дружиною Марією та донькою Ніною проживав у с. Лебединці на Житомирщині. Під час нацистської окупації сім’я Суботенків переховувала єврея Якова (Івана) Богорада. Після завершення війни Ніна та Яків одружилися. У 1998 Феодосій і Марія Суботенки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримала і Ніна Богорад (Суботенко)

Feodosii Subotenko with his wife Mariia and daughter Nina lived in the village of Lebedyntsi, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, the Subotenko family hid and res ...

Ніна Богорад (копія). 1940

Nina Bohorad (copy). 1940

Ніна Суботенко разом із батьками Феодосієм і Марією проживала в с. Лебединці на Житомирщині. Під час нацистської окупації сім’я Суботенків переховувала єврея Якова (Івана) Богорада. Після завершення війни Ніна та Яків одружилися. У 1998 Феодосій і Марія Суботенки удостоєні звання «Праведник народів світу». У 1999 це звання отримала і Ніна Богорад (Суботенко)

Nina Subotenko, together with her parents Feodosii and Mariia Subotenko, lived in the village of Lebedyntsi, Zhytomyr region. During the Nazi occupation, the Subotenko family hid ...

Яків (Іван) Богорад (копія). 1939

Yakiv (Ivan) Bohorad (copy). 1939

Іван Богорад (при народженні – Яків) – учасник радянсько-фінляндської та німецько-радянської воєн. Утікаючи з нацистського полону, дістався до Житомирщини, де його врятувала українська родина Суботенків. Після війни Яків одружився на своїй рятівниці Ніні Суботенко

Ivan Bohorad (ne - Yakiv) was a participant in the Winter War and German-Soviet war. In 1941, he fled from the Nazi captivity and reached Zhytomyr region, where he was rescued by the Ukrainian family of Subotenko. After the war, Yakiv married his rescuer Nina Subotenko

Ніна Суботенко з нареченим Яковом (Іваном) Богорадом (копія). 1946

Nina Subotenko with her fiancé Yakiv (Ivan) Bohorad (copy). 1946

Під час нацистської окупації Ніна Суботенко разом із батьками врятувала єврея Якова (Івана) Богорада. У 1946 Ніна та Яків одружилися. Родина Суботенків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, Nina Subotenko and her parents rescued a Jew Yakiv (Ivan) Bohorad. In 1946 Nina and Yakiv got married. The Subotenko family was awarded the title of “Righteous Among the Nations”

Портсигар Якова (Івана) Богорада. 1960-ті

Yakiv (Ivan) Bohorad’s cigarette case. 1960s

Портсигар Якова (Івана) Богорада, якого під час нацистської окупації врятувала українська родина Суботенків

The cigarette case belonged to Yakiv (Ivan) Bohorad, who was rescued by the Ukrainian family of Subotenko during the Nazi occupation

Мундштук «AUSMA» Якова (Івана) Богорада. 1960-ті

Yakiv (Ivan) Bohorad’s “AUSMA” cigarette holder. 1960s

Мундштук Якова (Івана) Богорада, якого під час нацистської окупації врятувала українська родина Суботенків

The cigarette holder belonged to Yakiv (Ivan) Bohorad, who was rescued by the Ukrainian family of Subotenko during the Nazi occupation

Данило Бурлаков, начальник центральної автобази міської оптової торгівлі, з водієм біля службового авто. 1930-ті

Danylo Burlakov, а head of the central motor transport base of Kyiv wholesale trade with his personal driver Mykola – near the service car. 1930s

Данило Бурлаков разом із дружиною й двома малолітніми доньками мешкав у Києві на вул. Саксаганського, 34. Від початку німецько-радянської війни обороняв Київ у складі загону народного ополчення. Під час нацистської окупації переховувався у знайомих за містом. Час від часу навідував родину, яка через хворобу молодшої доньки залишилась у Києві. У лютому 1942 р. за доносом двірника був схоплений гестапівцями. Розстріляний у Бабиному Яру

Danylo Burlakov, his wife and two little daughters lived in Saksahanskoho Street, 34 in Kyiv. At ...

Лист Мойші (прізвище невідоме) до Михайла Векслера. 02.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Moisha’s letter (surname is unknown) to Mykhailo Wexler. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Михайла та Сими Векслерів з донькою Хаєю проживали в м. Фрамполь на Поділлі (нині – с. Косогірка Хмельницької області). У 1942 р. вся родина розстріляна гітлерівцями

The Wexlers lived with their daughter Haia in Frampol in Podillia (current Kosohirka village of Khmelnytska region). In 1942 the whole family was shot by the Nazis