Цифрові колекції
Об'єктів - 389
Дитячі черевики в’язня нацистського концтабору Майданек. 1930-ті–1940-ві

Children's shoes of a prisoner of the Majdanek Nazi concentration camp. 1930s – 1940s

У роки Другої світової війни близько 2,5 млн. дітей утримувалося в нацистських таборах. Серед них – Майданек у польському Любліні. Крізь його пекло пройшло близько 300 тис. в’язнів із 26 країн. 23 липня 1944 р. бранців визволили війська Червоної армії

During the Second World War about 2.5 million children were held in Nazi camps. Among them there was Majdanek in Lublin, Poland. About 300 thousand prisoners from 26 countries were faced with its hell. On July 23, 1944, the prisoners were liberated by the Red Army troops

Марія Зеліско. 1970-ті

Mariia Zelisko. 1970s

Зеліско Марія під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

During the Romanian occupation, ...

Марія Зеліско із сином Віктором (копія). 1980-ті

Mariia Zelisko with her son Viktor (copy). 1980s

Зеліско Марія під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

During the Romanian occupation, ...

Онук Марії Зеліско з Дорою Фіш-Габер та її чоловіком Едвардом. 2003

Mariia Zelisko's grandson with Dora Fish-Haber and her husband Edvard. 2003

Під час румунської окупації Зеліско Марія, маючи шестеро дітей, надала притулок Дорі Габер та ще шести членам її родини: її батькам, брату, батькам і тітці матері. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник нар ...

Хустка Марії Зеліско. 1950-ті

The headscarf of Mariia Zelisko. 1950s

Належала Марії Зеліско, яка під час румунської окупації, маючи шестеро дітей, надала притулок єврейській родині Габерів. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейська родина уникнула страти, але до кінця війни перебувала в таборах на території Трансністрії. У 2001 р. Яд Вашем посмертно удостоїв Марію Зеліско почесним званням "Праведник народів світу".

It belonged to Mar ...

Лист доньці Марії Зеліско від Фіш-Габер Дори. 1998

The letter from Dora Fish-Haber to Mariia Zelisko's daughter. 1998

Містить спогади про дитинство в с. Оршівці та порятунок від смерті завдяки допомозі Марії Зеліско. Висловлює надію дізнатися про життя доньки Марії, Глікерії, та її близьких. Під час румунської окупації Зеліско Марія, маючи шестеро дітей, надала притулок Дорі Габер та ще шести членам її родини: її батькам, брату, батькам і тітці матері. Під час одного з обшуків в оселі Зеліско румунські солдати знайшли євреїв та намагалися їх розстріляти. Марія, тримаючи на руках маленького сина Віктора, встала перед румунами, затуляючи собою Габерів. Єврейськ ...

Акт про злочини румунських окупантів у с. Бандурівка Вінницької області. 24.03.1944

Act on the crimes of the Romanian occupiers in Bandurivka village of Vinnytsia region. 24.03.1944

Свідчення мешканців с. Бандурівка Вінницької області про знищення в період із жовтня 1941 р. до червня 1942 р. 169 євреїв, депортованих із Бессарабії та Північної Буковини

Testimony of residents of Bandurivka village of Vinnytsia region about the extermination of 169 Jews deported from Bessarabia and Northern Bukovina in the period from October 1941 to June 1942

Тільки не дитину. 1945

Only not a child. 1945

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту, документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Front, ...

Бабин Яр. 1943
Babyn Yar. 1943

Бабин Яр – урочище в м. Київ, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Від 29 вересня 1941 р., упродовж п’яти діб, у Бабиному Яру було знищено близько 52 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників Українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було знищено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та ...

Бараки Янівського концтабору. 1940-ві

Barracks of the Yaniv concentration camp. 1940s

Нацистський табір у м. Львів був призначений для утримування та дальшого знищення євреїв Галичини через примусову працю. Пізніше сюди відправляли цивільних та військовополонених. За час його функціонування через табір пройшло понад 200 тис. осіб. Гітлерівці ліквідували табір у листопаді 1943 р., винищивши більшість його бранців

The Nazi camp in Lviv was intended to hold and further exterminate Galician Jews through forced labor. Later, civilians and prisoners of war were sent there. During its existence, more than 200,000 people passe ...

Дора Кардовська (Гіммельштейн). 1940

Dora Kardovska (Himmelshtein). 1940

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

The Himmelstein family, Dora Kardowska's parents, sister and close relatives were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson in 1942. She passed through the Auschwitz (Poland) and the Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Тільда Аккерман (Галперт) – робітниця Мукачівської трикотажної фабрики «Ромо». 1943

Tilda Akkerman (Halpert) – a worker of the Mukachevo knitwear factory “Romo”. 1943

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів прибула до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Від 21 серпня 1944 р. до 8 травня 1945 р. Тільда працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). 10 червня 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo in Transcarpathia. From March 19, 1944 she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, ...

Ганна Балаклицька із сином Леонідом. 1940

Hanna Balaklytska with her son Leonid. 1940

Учителювала в с. Засулля на Сумщині. У листопаді 1941 р. родина Балаклицьких уперше заарештована, проте розстрілу вдалося уникнути. У 1942 р. жінку разом із 6-рiчними синами Вадимом та Леонідом знову затримали, кинули до в’язниці. Федір, чоловік-українець, постiйно шукав можливостi звiльнення дружини та дітей. 26 червня 1942 р. Ганна разом із синами була розстрiляна в місцевому кар’єрi

She taught in Zasullia village in Sumy region. In November 1941, the Balaklytska family was arrested for the first time, but the execution was avoided ...

Мовзеш Кац – водій у колгоспі с. Кошельово (нині – Хустський район Закарпатської області). 1946

Movzesh Kats – a driver on a collective farm in Koshelovo village (current Khust district, Transcarpathian region). 1946

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після визволення повернувся додому. Із родини залишилася лише сестра Гіта

In May 1944, together with his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) he was transferred to the ghetto in Khust, and then deported to Poland. From May 29, 1944 to April 11, 1945, h ...

Вадим Балаклицький. 1940

Vadym Balaklytskyi. 1940

У листопаді 1941 р. родина Балаклицьких уперше заарештована, проте розстрілу вдалося уникнути. У 1942 р. 6-річного Вадима з матір’ю Ганною та братом-близнюком Леонідом знову затримали й кинули до в’язниці. Розстріляний нацистами 26 червня 1942 р. разом із родиною в гіпсовому кар’єрi с. Засулля на Сумщині (нині – в межах м. Ромни Сумської області)

In November 1941, the family Balaklytskyi was arrested for the first time, but the execution was avoided. In 1942, 6-year-old Vadym, along with his mother Hanna and twin brother Leonid, were ...

Валізка родини Тимчаків. 1930-ті

Small suitcase of the Tymchak family. 1930s

Діти Миколи Тимчака з Бойківщини: Ганна, Катерина, Марія, Михайло та Яна у 30-40-х роках носили в ній до школи своє учбове приладдя. 17 червня 1951 р. у ході «Акції-51» радянськими органами держбезпеки вся родина була примусово переселена з с. Ліскувате (нині Підкарпатське воєводство, Польща) до с. Верхньокам’янське (нині Донецька область)

Mykola Tymchak's children from Boykivshchyna: Hanna, Kateryna, Mariia, Mykhailo and Yana in the 1930s and 1940s took the school supplies to school. On June 17, 1951, during the “Action-51”, the whol ...

Ложка-виделка Інеси Мірчевської. 1940-ві

Spoon & fork of Inesa Mirchevska. 1940s

До початку бойовища на східноєвропейському театрі Другої світової війни Iнеса встигла закінчити перший клас київської школи. У 1943 р. із матiр'ю 10-річна дівчина була вивезена на примусові роботи до Німеччини. Бранка німецького трудового табору в м. Дуйсбург, робітниця приватного фермерського господарства. Ложка-виделка була подарована їй одним із табірників. По поверненні до Києва через соціально-побутові негаразди стала до навчання лише в 1946 р.

Before the beginning of the battles fought in the Eastern European Theater of the Seco ...

Вишита серветка Дарії Боровик (Корчак). 1943

Embroidered napkin of Dariya Borovyk (Korchak). 1943

Із родини греко-католицького священника, виховувалася в національно-свідомому дусі. У підлітковому віці Дарія – членкиня молодіжної організації ОУН «Сонце» на Дрогобиччині (Львівщина). Із 1948 р. брала участь у складанні текстів та розповсюдженні антирадянських листівок, за що заарештована та покарана 25-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Звільнена 1955 р.

She was brought up in the family of a Greek Catholic priest constantly developing national consciousness. Being a teenager, Dariya was a member of the OUN youth organizatio ...

Доба Польова (Кодрянська). 1930-ті

Doba Polova (Kodrianska). 1930s

У вересні 1941 р. під час нацистської окупації Києва розстріляна у Бабиному Яру. Матеріали родини Польових були зібрані під час проведення акції в рамках гуманітарного музейного проекту «Непрочитані листи 41-го»

During the Nazi occupation of Kyiv she was shot dead in Babyn Yar in September 1941. The materials of the Polovyi family were collected during the humanitarian museum project “Unread Letters of 41st”

Бабин Яр. 1943

Babyn Yar. 1943

Бабин Яр – урочище в Києві, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Тільки 29 та 30 вересня 1941 р., упродовж двох діб, у Бабиному Яру було вбито майже 34 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було страчено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національ ...