Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 87
Заарештовані євреї. 1941

Arrested Jews. 1941

Упродовж 5–9 липня 1941 р. німецька зондеркоманда 10б разом із румунськими солдатами в м. Чернівці та його околицях знищила понад 2 300 євреїв (цей злочин отримав назву «кривавий липень – 1941»). Так, у рамках цієї «акції», 7–8 липня близько 400 осіб зігнали до місцевого палацу культури, де їх упродовж двох днів катували, а потім, провівши бічними вулицями до військового стрільбища (с. Біла), змусили викопати яму й розстріляли. Із серпня 1941 р. румунська адміністрація почала використовувати єврейське населення Чернівців на примусових роботах. ...

Ескіз до роботи «Остання зустріч». 1945

Sketch for the work “Last Meeting”. 1945

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Освенцим». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту, документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Front, who documented crim ...

Талескотен. Репродукція з альбому «Майданек». 1945

Thaleskoten. Reproduction from the album “Majdanek”. 1945

Робота створена відомим митцем Зіновієм Толкачовим – художником політуправління 1-го Українського фронту, який документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Майданек поблизу польського м. Люблін. За різними підрахунками, в Майданеку було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

Drawing was created by the famous artist Zіnovii Tolkachov – an artist of the Political Department of the 1st Ukrainian Front, who documented the crimes committed by the Nazis in concentrati ...

Куртка в’язня концтабору Майданек. 1940-ві

Jacket of a prisoner of the Majdanek concentration camp. 1940s

Належала невідомому бранцю концентраційного табору Майданек, ймовірно, єврейського походження (первісно на ній були нашиті вінкель «Зірка Давида» та номер 4394). За час існування концтабору (1941–1945), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 тис. осіб, за різними підрахунками, тут було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

It belonged to an unknown prisoner of the Majdanek concentration camp, probably of Jewish origin (Winkel “Star of David” and number 4394 were originally s ...

Табірний номер 4394 в’язня концтабору Майданек. 1940-ві

Personal camp number of a prisoner of the Majdanek concentration camp. 1940s

Належав невідомому бранцю концентраційного табору Майданек, ймовірно, єврейського походження (первісно був нашитий разом із вінкелем «Зірка Давида» на табірну куртку). За час існування концтабору (1941–1945), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 тис. осіб, за різними підрахунками, тут було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

It belonged to an unknown prisoner of the Majdanek concentration camp, probably of Jewish origin (it was originally sewn together with the winkel “S ...

Мерлікова балка – місце розстрілів. 1944

Merlikova Balka – a place of execution. 1944

19 жовтня 1941 р. нацисти під час окупації м. Бердянськ розстріляли понад 800 цивільних осіб у місцевості Мерлікова балка. Більшість із них – євреї. Серед розстріляних було 316 дітей. Масові знищення містян відбувалися впродовж усього періоду німецької окупації. Малюнок виконаний художницею Вірою Єніною під час її перебування у відпустці на рідній Бердянщині та мандрівки місцями боїв військ Південного (4-го Українського) фронту

On October 19, 1941, more than 800 civilians were shot by the Nazis in Merlikova Balka during the occupatio ...

Журнал. Юность. № 8. 08.1966

Magazine. Youth. № 8. 08.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 7–42). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськи ...

Журнал. Юность. № 9. 09.1966

Magazine. Youth. № 9. 09.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (с. 15–46). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (2 ілюстрації використані в цьому номері) підготував графік Сава Бродськ ...

Журнал. Юность. № 10. 10.1966

Magazine. Youth. № 10. 10.1966

Містить уперше опублікований культовий документальний роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» (c. 23–51). Колегія головної редакції журналу без згоди автора значно скоротила оригінальний текст, прибравши «ідеологічно шкідливі» слова, фрагменти і навіть розділи. Дізнавшись про це, письменник зажадав рукопис назад, але редакція твір не повернула. Утім, завдяки великому тиражу «Юності» (2 млн примірників) роман став відомим широкому колу читачів. 11 монохромних малюнків до роману (5 ілюстрацій використані в цьому номері) підготував графік С ...

Останній шлях. 1991

Last Path. 1991

Робота народного художника України Ісаака Тартаковського. Учасник Другої світової війни. У 1941 р. потрапив у полон, із якого вдалося вирватися. Під час нацистської окупації перебував у м. Вінниця, де його переховувала українська родина Савчуків. Після вигнання гітлерівців із міста знову мобілізований до Червоної армії. По війні одружився із донькою рятівників – Лідією Савчук. У 1995 р. сім’я Степана і Надії Савчуків та їхня дочка удостоєні звання «Праведник народів світу». В 1988–1991 рр. створив серію полотен на тему Голокосту: «Світова скорб ...

Цегла з колишньої будівлі контори Лук'янівського єврейського кладовища. Поч. XX ст.

Bricks from the former office building of the Lukianivska Jewish Cemetery. Beginning of the XXth century

Виготовлена на заводі Іони Зайцева, цегла використовувалася під час зведення контори єврейського кладовища. У вересні 1941 р. повз цю будівлю прямували до Бабиного Яру приречені на смерть євреї. Упродовж серпня – вересня 1943 р. тут квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами військових злочинів та геноцидів, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв київського урочища. У 1962 р. єврейське кладовище закр ...

Відра. 1945

Buckets. 1945

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час його існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Fron ...

Лялька. 1945

Doll. 1945

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час його існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Fron ...

Звернення до єврейського населення президента єврейської ради (юденрату) м. Львів д-ра Адольфа Ротфельда. 12.11.1941

An appeal of the President of the Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Adolf Rotfeld to Jewish population. 12.11.1941

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. В ньому зібрали 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941–1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. євреїв ...

Оголошення віцепрезидента єврейської ради (юденрату) м. Львів д-ра Генріка Ландесберга. 12.11.1941

Announcement of the Vice President of Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Henrik Landesberh. 12.11.1941

Львівське єврейське гетто було третім за розмірами в Європі (восени 1941 р. тут перебувало 138 700 осіб). У гетто не вистачало води та харчів, медикаментів, житла тощо. Це спричинило масове голодування та знесилення, восени 1942 р. поширилась епідемія тифу. Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському таборі, а непрацездатних систематично знищували. Нацисти регулярно проводили «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками й часто просто на вулицях. У червні 1943 р. м. Львів було проголошено «юденфрай» – вільним ві ...

Розпорядження міського голови м. Львів д-ра Егона Геллера про створення єврейського житлового району. 15.06.1942

Order of the Mayor of Lviv Dr. Egon Hoeller about the establishment of a Jewish residential area. 15.06.1942

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

Розпорядження міського голови м. Львів д-ра Егона Геллера про створення єврейського житлового району. 15.06.1942

Order of the Mayor of Lviv Dr. Egon Hoeller about the establishment of a Jewish residential area. 15.06.1942

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

Оголошення міського комісара Беау щодо будівництва єврейського житлового району в м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) та пересування транспорту й людей між житловими районами арійців та євреїв. 16.12.1941

Announcement by the city commissioner Beau about the construction of a Jewish residential area in Stanislav (current Ivano-Frankivsk) and about the movement of transport and people between the residential areas of Aryans and Jews. 16.12.1941

Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...

Дмитро Аршанський. 1930-ті

Dmytro Arshanskyi. 1930s

Дмитро Аршанський та його дружина Сара загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більш ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Dmytro Arshanskyi and his wife Sarah died during the Holocaust ...

Сара Аршанська. 1930-ті

Sarah Arshanska. 1930s

Сара та її чоловік Дмитро Аршанський загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більше ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Sarah and her husband Dmytro Arshanskyi died during the Holocau ...