Цифрові колекції / Голокост
Holocaust
Об'єктів - 94
Лист подружжя Ципесів до сина Ісаака. 01.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of the Tsypes to their son Isaak. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Ісаак Ципес із дружиною Кларою Прешман і трьома дітьми напередодні німецько-радянської війни проживав у м. Харків. У липні 1941 р. в них народився син Леонід. Родина евакуювалася до м. Нижній Тагіл (нині – Свердловська область, РФ). Батько Ісаака Меєр Ципес із дружиною та іншими членами родини знищений гітлерівцями у серпні 1941 р. в м. Кам’янець-Подільський

Isaak Tsypes, his wife Klara Preshman and three children lived in Kharkiv on the eve of the German-Soviet war. In July 1941, their son Leonid was born. The family was evacuated ...

Лист Мойші Велленера до Іллі Векслера. 02.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Moisha Vellener to Illia Veksler July 2, 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Ілля Векслер з родиною до війни мешкав у м. Харків. Із початком війни родина евакуювалася до м. Нижній Тагіл (нині – Свердловська область, Російська Федерація). Мойша Велленер проживав у м. Кам’янець-Подільський, подальша доля невідома, ймовірно був знищений гітлерівцями під час Голокосту

Illia Veksler and his family lived in Kharkiv before the war. With the beginning of the war, the family was evacuated to Nyzhnii Tahil (current Sverdlovsk Region, Russia). Moisha Vellener lived in Kamianets-Podilskyi, the further fate is unknown, pro ...

Лист Мойші (прізвище невідоме) до Михайла Векслера. 02.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Moisha’s letter (surname is unknown) to Mykhailo Wexler. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Михайла та Сими Векслерів з донькою Хаєю проживали в м. Фрамполь на Поділлі (нині – с. Косогірка Хмельницької області). У 1942 р. вся родина розстріляна гітлерівцями

The Wexlers lived with their daughter Haia in Frampol in Podillia (current Kosohirka village of Khmelnytska region). In 1942 the whole family was shot by the Nazis

Лист Мойші (прізвище невідоме) до Михайла Векслера. 02.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Moisha’s letter (surname is unknown) to Mykhailo Veksler. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Михайла та Сими Векслерів з донькою Хаєю проживали в м. Фрамполь на Поділлі (нині – с. Косогірка Хмельницької області). У 1942 р. вся родина розстріляна гітлерівцями

The Vekslers lived with their daughter Haia in Frampol in Podillia (current Kosohirka village of Khmelnytska region). In 1942 the whole family was shot by the Nazis

Лист Люсі Гейхман до Національного музею історії України у Другій світовій війні. 16.06.2017

Liusia Heikhman’s letter to the National Museum of the History of Ukraine in the Second World War. 16.06.2017

У червні 1941 р. родина фронтовика Хаїма Гейхмана – мама Сура, молодша сестра Шейндел, дружина Олександра з доньками Люсею та Марією – евакуювалася з смт Народичі до Узбекистану. В окупованому нацистами м. Київ залишилася старша сестра Марія Гейхман, яка була розстріляна в Бабиному Яру. Сам Хаїм Гейхман зник безвісти в липні 1941 р. у м. Кам’янець-Подільський, звідки 30.06.1941 р. написав своє останнє послання рідним. Усі повоєнні роки родина розшукувала Хаїма. Лише влітку 2017 р. доньки, які нині проживають за кордоном, на музейному сайті в ру ...

Лист Лейби Фурмана до батьків Хаїма та Фріди Фурманів. 03.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter from Leiba Furman to the parents of Khaim and Frida Furman. 03.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Фурманів проживало в м. Бричани Молдавської РСР (нині – Молдова). Знищені під час Голокосту в липні 1941 р.

The Furmans lived in Brychany of Moldavian SSR (current Moldova). Killed during the Holocaust in July 1941

Лист Злати та Фейги Фукс до Ісаака Фукса. 1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Zlata and Feiha Fuks to Isaak Fuks. 1941. (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Ісаак Фукс – військовослужбовець Червоної армії, пройшов усю війну. Його матір Злата та сестра Фейга проживали у м. Кам’янець-Подільський. У серпні 1942 р. були розстріляні нацистами

Isaak Fuks – a serviceman of the Red Army, he has been through the whole war. His mother Zlata and sister Feiha lived in Kamianets-Podilskyi. In August 1942 they were shot by the Nazis

Лист дружини до чоловіка Г. Блоха. 29.06.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of the wife to the husband of H. Blokh. 29.06.1941. (From the collection “Unread Letters of 1941”)

У 1941 р.[ім‘я невідоме] Блох – військовослужбовиця 396 медико-санітарного батальйону 240 моторизованої дивізії 12 армії Південно-Західного фронту. Подальша доля невідома. ЇЇ чоловік – Г. Блох, мешкав у м. Кам’янець-Подільський, ймовірно був знищений гітлерівцями під час Голокосту

In 1941, [name is unknown] Blokh was a serviceman in the 396th Medical Battalion of the 240th Motorized Division of the 12th Army of the Southwestern Front. The further fate is unknown. Her husband, H. Blokh, who lived in Kamianets-Podilskyi, was probably k ...

Лист до Ісаака Туна 1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter to Isaak Tun. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Долі адресата й адресанта невідомі. Ймовірно були знищені гітлерівцями під час Голокосту

The fates of the recipients and the senders are unknown. They were probably killed by the Nazis during the Holocaust

Лист Гітл Дуб до сина – Гедальї Дуба. 01.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Hitl Dub to her son – Hedalia Dub. 01.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Гітл Дуб проживала в м. Кам’янець-Подільський. Розстріляна разом із сином Йосипом та невісткою Двойрою під час однієї з перших каральних акцій у м. Кам’янець-Подільський у серпні 1941 р.

Hitl Dub lived in Kamianets-Podilskyi. She was shot dead along with her son Yosyp and daughter-in-law Dvoira during one of the first punitive actions in Kamianets-Podilskyi in August 1941

Лист Гітель Самітер до Євгенії Світозенської (Репіцької). 31.08.2005

The letter from Hitel Samiter to Yevheniia Svitozenska (Repitska). 31.08.2005

Напередодні війни Іцхак і Сара Самітери з донькою Гітель та сином Ісроелем проживали у м. Радивилів на Рівненщині. У 1941 р. сім’я потрапила до місцевого гетто й була знищена під час його ліквідації в 1942 р. Урятувалася лише Гітель, яку напередодні винищення батьки зуміли вивести з гетто. Гітель Самітер прихистила в себе родина Єрофея та Горпини Репіцьких. У 2013 р. подружжя Репіцьких удостоєне звання Праведника народів світу (посмертно)

On the eve of the war, Itskhak and Sara Samiter lived with their daughter Hitel and son Isroel in ...

Лист Бориса Кехмана до дружини Марії. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Borys Kehman’s letter to his wife Mariya. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Родина Кехманів до війни мешкала в смт Нова Ушиця на Поділлі. Борис Кехман мобілізований на фронт у червні 1941 р. Учасник німецько-радянської війни від першого до останнього дня. 20 серпня 1942 р. в урочищі Трихів Ліс нацисти розстріляли понад 700 євреїв Новоушицького гетто, серед яких були дружина й троє дітей Бориса Кехмана

Before the war, the Kekhmans lived in Nova Ushytsia village in Podilia. Borys Kehman was mobilized on the frontline in June 1941. He participated in the German-Soviet war from the beginning to the end. On August ...

Лист Беби Співак до батька – Шмуля Співака. 03.07.1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Beba Spivak to his father – Shmul Spivak. 03.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Самуїл (Шмуль) Співак проживав в с. Білилівка (Житомирщина), працював пекарем. Знищений гітлерівцями під час однієї з каральних акцій у 1943 р. Беба Співак – медична сестра хірургічного польового пересувного госпіталю в Червоній армії. По війні мешкала в рідному селі

Samuil (Shmul) Spivak lived in Bilylivka village (Zhytomyr Region), worked as a baker. Killed by the Nazis during one of the punitive actions in 1943. Beba Spivak – a nurse at a surgical field mobile hospital in the Red Army. After the war she lived in her native village ...

Лист І. Тектиля до Рувина Шпіальтера. 1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

I. Tektyl's letter to Ruvyn Shpialter. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Родина Рувина та Рахіль Шпіальтерів проживала в м. Зіньків на Поділлі. Їхня донька – Ента Гемейнерман була розстріляна нацистами в 1942 р.

The family of Ruvyn and Rakhil Shpialter lived in Zinkiv in Podillia Their daughter, Enta Hemeinerman, was shot by the Nazis in 1942

Лазар Брагінський. 1940

Lazar Brahinskyi. 1940

Директор Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу)

Director of the Kyiv Central Telegraph. From the first days of the war, he provided communications f ...

Куртка в’язня концтабору Майданек. 1940-ві

Jacket of a prisoner of the Majdanek concentration camp. 1940s

Належала невідомому бранцю концентраційного табору Майданек, ймовірно, єврейського походження (первісно на ній були нашиті вінкель «Зірка Давида» та номер 4394). За час існування концтабору (1941–1945), розташованого поблизу польського м. Люблін, через нього пройшло близько 300 тис. осіб, за різними підрахунками, тут було знищено 80–300 тис. в’язнів (зокрема, близько 60 тис. євреїв)

It belonged to an unknown prisoner of the Majdanek concentration camp, probably of Jewish origin (Winkel “Star of David” and number 4394 were originally s ...

Ключ від дверного внутрішнього замка. І пол. ХХ ст.

Key of internal door lock. The 1st half of the XXth century

Особиста річ однієї із жертв масових розстрілів мирного населення в м. Київ. Ключ знайдений жителем м. Київ підлітком Іллею Левітасом у Бабиному Яру в перші повоєнні місяці

Personal belonging of one of the victims of mass executions of civilians in Kyiv. In early postwar months a key was found by Kyiv resident, teenager Illia Levitas at Babyn Yar

Клара та Софія Зельгенсон. 1930-ті

Klara and Sofiia Zelhenson. 1930s

Єврейська родина Зельгенсонів мешкала в м. Київ. Клара та її сім’я були розстріляні в Бабиному Яру. Софія, дружина військовослужбовця Георгія Єлевова, у 1941 р. разом із сином Борисом евакуювалася в тил. Георгій був учасником оборони України, потрапив у полон. У 1944 р. загинув у нацистському таборі для військовополонених

The Zelhensons were the Jewish family lived in Kyiv. Klara and her family were killed in Babyn Yar. Sofiia, the wife of military serviceman Heorhii Yelevov, and his son Borys were evacuated to the rear in 1941. Heorh ...

Значок «75 Бабин Яр». 2016 р.

Badge “75 Babyn Yar”. 2016

29 вересня 2016 р. у Києві відбулися загальнодержавні жалобні заходи з нагоди 75 річниці трагедії Бабиного Яру, де у 1941 р. лише за один день було страчено 22 тис. київських євреїв. За два роки нацистської окупації Києва в Бабиному Яру було розстріляно понад 100 тисяч осіб. Одним із символів пам’яті про страшну трагедію єврейського народу є значок «75 Бабин Яр»

On September 29, 2016 nationwide mourning events were held in Kyiv on the occasion of the 75th anniversary of the Babyn Yar tragedy, where only for one day in 1941, 22,000 Kyi ...

Звернення до єврейського населення президента єврейської ради (юденрату) м. Львів д-ра Адольфа Ротфельда. 12.11.1941

An appeal of the President of the Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Adolf Rotfeld to Jewish population. 12.11.1941

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. В ньому зібрали 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941–1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. євреїв ...